Розглядаються можливості збереження тимчасових зубів при частковій адентії для ортодонтії. Встановлена доцільність ранньої (до початку розвитку процесів резорбції) екстирпації пульпи тимчасового зуба з наступним пломбуванням пульпарної камери і накладанням постійної пломби.

Электронно-микроскопическое исследование правого предсердия показало, что в условиях экспериментальной гиперхолестеринемии нарушается ультраструктурная организация кардиомиоцитов и эндотелиальных клеток кровеносных микрососудов. Введение с атерогенной диетой предшественника биосинтеза оксида азота (NO) L-аргинина до некоторой степени предупреждает нарушения ультраструктурной организации кардиомиоцитов и стимулирует продукцию предсердных гранул. При этом выявленное в эндотелии кровеносных микрососудов значительное количество разных по структуре и функциональному назначению секреторных включений свидетельствует о том, что паракринный эффект гормональной регуляции при введении L-аргинина усиливается, проявляясь повышением синтеза и секреции натрийуретического гормона в кардиомиоцитах предсердий. С другой стороны, предшественник NO L-аргинин может оказывать корригирующее влияние на ультраструктуру кардиомиоцитов и эндотелиальных клеток в условиях гиперхолестеринемии.

Выявлены иммуногенетические маркеры чувствительности организма человека к радиационному воздействию низких доз. Освещены проблемы индивидуальной радиочувствительности и механизмы влияния низких доз ионизирующего облучения на организм человека. Представлены результаты исследований воздействия радиационного фактора на мембраны и функцию иммунокомпетентных клеток, состояние антипрооксидантного гомеостаза у здоровых лиц и у пациентов с различными заболеваниями, жителей Киева и проживающих на контролируемых по радиационному загрязнению регионов, а также условно "чистых" территорий Украины. Проанализировано участие генов системы HLA в программировании ряда гомеостатических реакций организма. Приведены данные о частоте встречаемости определенных HLA-антигенов у радиочувствительных и радиоустойчивых лиц. Разработаны иммуногенетические критерии для определения риска возникновения патологических изменений в организме при низких дозах радиационного воздействия.

При электронно-микроскопическом исследовании грудного отдела аорты кроликов показано, что в условиях экспериментальной гиперхолестеринемии наиболее уязвимым является эндотелий. Введение животным предшественника биосинтеза оксида азота L-аргинина на фоне гиперхолестеринемии приводит к активации функциональной деятельности эндотелия аорты. Об этом свидетельствует повышение у этих животных количества белоксинтезирующих структур (рибосом, полисом, канальцев эндоплазматической сети), секреторных гранул по сравнению с показателями у кроликов, находящимися только на атерогенной диете. В условиях стимуляции NO-синтетической активности эндотелия улучшаются и дилататорные реакции на ацетилхолин аортальных полосок.

Приведены результаты комплексного сравнительного морфофункционального исследования повреждений сердца в динамике формирования послеоперационного гипотиреоза в эксперименте на крысах. Выявлены морфологические, биохимические и функциональные аспекты формирования гипотиреоидной миокардиопатии и критерии недостаточности монотерапии L-тироксином. Установлен стадийный характер ее развития. Показано, что особое место на ранних этапах развития миокардиопатии при гипотиреозе отводится апоптозу кардиомиоцитов. Приведена возможная схема запуска и развития этого процесса. Установлены некоторые аспекты формирования миокардиофиброза, а также положительное и отрицательное влияние использованных препаратов на его развитие. Освещены теоретические основы целесообразности использования кальцитонина в комплексной гормонозаместительной терапии. Показана высокая эффективность лечения методом трансплантации фетальных щитовидных желез. Особое внимание уделено состоянию эндокринного аппарата сердца в динамике гипотиреоза и при его коррекции. Предложена схема особенностей синтеза и секреции предсердного натрийуретического пептида при гипотиреозе.

Электронно-микроскопическими методами исследованы биоптаты яичников больных склерополикистозом после малоэффективного лечения клостильбегитом. Установленные особенности свидетельствуют об усилении пролиферации соединительно-тканных структур в яичниках с вовлечением иммунопатологических процессов на фоне тканевой и циркуляторной гипоксии.

Електронно-мікроскопічно досліджено міокард правих передсердь інтактних вагітних щурів і їх 20-ти добових плодів та експериментальних тварин, які зазнали впливу перевантажень у каудо-краніальному та краніо-каудальному напрямках. Установлено, що у вагітних тварин, які зазнали краніо-каудального перевантаження, переважають зміни гіпоксичного характеру, локалізовані переважно в енерготвірних структурах та ядерному апараті, на фоні чого визначається посилення трофіки передсердних кардіоміоцитів плода та менша їх вразливість до гіпоксії у порівнянні з материнськими клітинами. В разі зворотного напрямку вектора гіпергравітації спостерігається зниження трофіки міоендокринних клітин плода. Зменшення синтезу передсердних гранул з передсердним натрійуретичним пептидом передсердними кардіоміоцитами матері компенсується підвищенням їх синтезу в клітинах плода. Можливе і зворотне взаємозаміщення.

Зазначено, що у щурів лінії НІСАГ із спонтанною артеріальною гіпертензією (САГ) у лівому шлуночку більшість кардіоміоцитів мала ознаки ураження ультраструктури різного ступеня. В першу чергу порушується скоротлива й енергетична функція кардіоміоцитів. Ліприл (20 мг/кг щоденно протягом 3 міс) мав нормалізуючий вплив на ультраструктуру міокарда щурів із САГ. Це проявлялось у зменшенні перескорочення міофібрил до повного або часткового зникнення структурованості саркомерів. Збільшувалась глибина поздовжніх канальців Т-системи. Більшість мітохондрій зберігала ультраструктурну організацію. В ендотелії практично не відмічено пошкоджень, крім незначного звуження просвіту. Порівняльний аналіз ультраструктурної організації міокарда щурів із САГ під час 3-місячного застосування ліприлу показав, що цей препарат проявляє відновлювальний ефект на структурну організацію кардіоміоцитів, мітохондрій, кровоносних судин.

Описаны основные изменения строения эндометрия у женщин с невынашиванием беременности на фоне энтеровирусной инфекции. Выявлены специфические проявления дезорганизации в структуре эпителиоцитов, интерстициального пространства, эндотелиоцитов и миоцитов стенок капилляров, которые наблюдались исключительно в эндометрии женщин с невынашиванием беременности и диагностированной энтеровирусной инфекцией.

Ультраструктурним дослідженням встановлено, що мікоплазми в слизовій оболонці шийки матки викликають зміни в її структурних компонентах як у гострий період, так за хронічного перебігу захворювання. У гострий період у слизовій оболонці на перший план виступає темноклітинна дегенерація епітеліоцитів, тоді як за хронічного перебігу для них більш притаманна метаплазія. Взаємодія мікоплазм із клітиною-хазяїном відбувається в кілька стадій: адгезія, інтердигітація, лізис контактуючих мембран з наступним проникненням їх вмісту в цитоплазму клітини. У разі гострого та хронічного перебігу захворювання в слизовій оболонці шийки матки наявні морфологічні ознаки неспецифічного клітинного імунітету.

Проанализированы результаты изучения квантово-химических, фармакологических свойств тиотриазолина и эффективности этого медикамента при совместном назначении с бисопрололом, лизиноприлом, карведилолом у крыс со спонтанной артериальной гипертензией и у больных с аналогичной патологией. Тиотриазолин проявляет модулирующее действие на эффективность антигипертензивных препаратов.

Проведено електронно-мікроскопічне дослідження структурних компонентів фронтальної кори великих півкуль, поперекових спінальних гангліїв та сідничого нерва щурів за умов гіпотиреозу, індукованого за допомогою тиреоїдектомії. Як встановлено, довготривалий (100 діб) дефіцит гормонів щитоподібної залози викликав у досліджених ділянках нервової системи істотні ультраструктурні зміни, котрі носили мозаїчний характер і мали певні особливості. У корі головного мозку переважали нейрони, змінені за світлим типом, зі зменшеною кількістю органел та проявами набряку. Інші нейрони характеризувалися високою електронною щільністю цитоплазми та порушенням цілісності плазматичних мембран. Тривалий гіпотиреоз супроводжувався набряком кортикальних олігодендроцитів і астроцитів. Найбільш чутливими до негативних впливів гіпотиреозу виявилися периваскулярно локалізовані астроцити, що неодмінно мало впливати на функціонування гематоенцефалічного бар'єра. У нервових волокнах кори спостерігалися демієлінізація, набряк осьових циліндрів та синаптичних закінчень, була різко зменшеною кількість синаптичних везикул. Зміни в сомах нейронів спінальних гангліїв носили односпрямований характер; відмічалися гіпоплазія всіх органел, фрагментація канальців ендоплазматичного ретикулуму, повсюдний лізис крист та матриксу мітохондрій. При цьому збільшувалася кількість фагосом, що свідчило про активізацію аутолітичних процесів. Мантійні гліоцити, на відміну від гліальних клітин головного мозку, демонстрували зміни як за темним, так і за світлим типом.

Вивчено ультраструктурні зміни у сідничому нерві гіпотиреоїдних щурів через 2 і 3 тижні після стандартного його перетину. Встановлено, що після нанесення стандартної травми за умов гіпотиреозу через 2 тижні у дистальному відділі сідничого нерва із великою затримкою у часі розпочинались дегенераційні зміни. Затримка дегенерації призвела до більш пізнього розвитку регенерації у сідничому нерві щурів з гіпотиреозом, перші прояви якої з'явились лише через 3 тижні після перетину. Окрім відставання етапів відновлення ушкодженого нерва виявлено ознаки патологічного порушення мієлінізації з наступним руйнуванням аберантних новоутворених волокон.

В експерименті на білих безпорідних щурах обох статей застосовано методи комплексного морфологічного дослідження, вивчено стан гемомікроциркуляторного русла (ГМЦР) травмованих нервів залежно від термінів оперативного втручання та за за умов введення ліпіну. Встановлено, що у разі застосування алонейропластини безпосередньо після травми нерва кількість судин ГМЦР у його дистальному відрізку була набагато більшою в порівнянні з цим показником за умов відстроченої нейропластики, коли судини виявлялись досить рідко. Під час застосування ліпіну кількість судин збільшувалась як за відстроченої, так і за нейропластики безпосередньо після пошкодження. Покращувався їх стан, зменшувалась гіперосмія ендотелію та спостерігались новоутворені судини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.654

Рубрики:

Порушення жирового і ліпідного обміну

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*891,025

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Робота присвячена вивченню ультраструктурних змін у сідничому нерві через 2, 3, 6 та 12 тижнів після його перетину у тиреоїдектомованих щурів за комбінованої фармакологічної корекції. Встановлено, що після перетину сідничого нерва морфологічна картина його дистального відрізка вирізнялася відсутністю овоїдів дегенерації в усі терміни спостереження і розподілом нервових волокон на типові й атипові. Комбінована медикаментозна корекція позитивно впливає на процеси мієлінізації новоутворених волокон пошкодженого сідничого нерва гіпотиреоїдних щурів і на енергетичне забезпечення нервових волкон, про що свідчить велика кількість мітохондрій в аксоплазмі та цитоплазмі нейролемоцитів.

Работа посвящена изучению ультраструктурных изменений в седалищном нерве гипотиреоидных крыс через 2, 3, 6 и 12 недель после его перерезания у тиреоидэктомированных крыс в условиях комбинированной фармакологической коррекции гипотиреоза. Установлено, что после перерезания седалищного нерва тиреоидэктомированным крысам морфологическая картина дистального отрезка нерва отличалась отсуствием овоидов дегенерации во все сроки исследования и распределением массы нервных волокон на типичные и атипичные. Комбинированная фармакологическая коррекция позитивно влияет на процессы миелинизации новообразованных волокон поврежденного седалищного нерва и на энергетическое обеспечение, о чем свидетельствует значительное количество митохондрий в аксоплазме и цитоплазме нейролеммоцитов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.13-29

Рубрики:

Хвороби міокарда

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Методом електронної мікроскопії досліджено 15 щурів лінії Вістар, вагою 180 - 200 г., яким була відтворена травма периферичного нерва після проведення тиреоідектомії з наступним застосуванням комбінованого лікування L-тироксином, кальцитоніном та епадолом (виробник - "Київський вітамінний завод". Україна) у дозі 0,04 г/кг маси тварини per os. Тварин виводили з експерименту через 2,6, 12 тижнів після тиреоїдектомії. Встановлено, що застосування епадолу при травмуванні периферичного нерву у гіпотероїдних щурів на тлі замісної терапії L-тироксином та кальцитоніном вказує на його прорегенеративний та нейропротекторний потенціал. Підтвердженням цього є збільшення кількості функціонально активних нейрофібрил у аксоплазмі, що сприяє покращанню провідності сідничного нерва, значно вища збереженість мієлінової оболонки нервівта прискорення процесів її мієлінізації, за рахунок поліненасичених жирних кислот, що входять до складу фосфоліпідів і ефірів холестерину, які сосновою ліпідного матрикса мембран і відповідно мієлінової оболонки нервів. Окрім того, епадол включає нетільки поліненасичені жирні кислоти, а й вітамін Е, який попереджає окислення цих кислот і суттєво зменшує перекисне окиснення ліпідів та запальні процеси у нерві.

Сприйнятливість плацентарних клітин і цито- та синцитіотрофобласта - до парвовірусу B19 та його вплив на клітини-мішені зумовлює природу патогенетичних порушень, зокрема викидня, та загибель плода в терміни до 20 тиж гестації. За допомогою електронної мікроскопії було виявлено невелику кількість вірусних часточок. Встановлено, що в клітинах цитотрофобласта, синцитіотрофобласта, ендотеліоцитах і клітинах крові проявляється цитопатичний ефект, зумовлений дією парвовірусу. Стан клітин у разі інфікування парвовірусом характерний для першого етапу аутофагії - одного из видів загибелі інфікованих клітин. Частки парвовірусу B19 візуалізували в 100 % випадків самовільного переривання вагітності з набряковим синдромом у плода та набряком плаценти в терміни 14 - 20 тиж, тоді як гостру парвовірусну інфекцію у матері (за виявленням IgM до парвовірусу B19) було діагностовано за імуноферментним аналізом лише у 62,5 % пацієнток. Виявлення часток парвовірусу B19 у плацентарній тканині плода з набряковим синдромом неімунного походження є допоміжним методом у діагностиці вертикальної п ередачі парвовірусу B19 під час вагітності.